ультура сагайського народу

” сагайц≥в добре збереглас¤ Їдина нац≥ональна кухн¤ ≥ форма од¤гу. ¬ будь-¤кому район≥ можна зустр≥ти один ≥ той самий наб≥р страв: суп з крупами - чарба угре, ¤чм≥нний суп - кoче угре, толокно - талган, кров'¤на ковбаса - хан, нап≥й з кислого коров'¤чого молока - айран ≥ т.д. ќд¤г хакас≥в ще до початку XX ст. ¤вл¤в собою Їдиний тип, однак ≥снували ≥ де¤к≥ локальн≥ в≥дм≥нност≥ в елементах крою та оздобленн¤. Ќаприклад, ж≥ноч≥ сукн≥ у качинц≥в мали б≥льш широкий под≥л, н≥ж у сагайцев. Ќа напл≥чниках ≥ обшлагах сорочок у качинц≥в орнамент вишивавс¤ б≥льш широкою смугою, н≥ж у сагайцев. ѕередн≥й под≥л у хакаських сукн¤х зазвичай коротше заднього, але у качинц≥в ц¤ р≥зниц¤ в довжин≥ була пом≥тн≥ша, н≥ж у сагайцев. ѕри пов'¤зуванн≥ хустки на голов≥, качинки робили б≥льш широку складку, н≥ж сагайки. ѕроте ц≥ в≥дм≥нност≥ не виходили за рамки Їдиного сп≥льнохакаського типу од¤гу. ¬ ц≥лому у вс≥х област¤х матер≥альноњ культури спостер≥гаЇтьс¤ велика Їдн≥сть в рамках всього етносу, а на¤вн≥ в≥дм≥нност≥ ви¤вл¤ють тенденц≥ю до зменшенн¤ або зникненн¤. ƒуховна культура ’акас≥њ представлена фольклором. –≥зноман≥тн≥ його жанри: героњчн≥ опов≥д≥ (алипти нимахтар) ≥ казки (нимахтар), легенди ≥ перекази (кип-чоохтар), присл≥в'¤ (сoспектер) та приказки (чоох-чаахтар), загадки (—≥спектер), л≥ричн≥ п≥сн≥ (тахпахтар, ирлар). Ќайб≥льш поширеним жанром Ї героњчний епос. ѕередаючись з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, героњчний епос несе сл≥ди р≥зних ≥сторичних епох. ” них ми знаходимо боротьбу добра ≥ зла, розпов≥д≥ про житт¤ та подвиги богатир≥в. ќпов≥данн¤ в епос≥ од¤гнене в високохудожню поетичну форму. «бер≥гачами та розповсюджувачами героњчних сказань, ¤к ≥ багатьох ≥нших жанр≥в фольклору, були опов≥дач≥-хайдж≥. ’айдж≥ вели своЇ опов≥данн¤ речитативним горловим сп≥вом (хай), акомпонуючи соб≥ на музичному ≥нструмент≥ - чатхане. ’акаський народ св¤то шануЇ родов≥ в≥дносини. ¬они добре знають походженн¤ ≥ ≥стор≥ю своњх ≥мен, пр≥звищ, роду. Ѕережуть ≥ передають нащадкам ≥з покол≥нн¤ в покол≥нн¤ рел≥кв≥њ с≥м'њ та роду. ” кожному хакаському род≥ дотримуютьс¤ звичањ та традиц≥њ, збер≥гаютьс¤ родов≥ знаки, нац≥ональн≥ костюми.

¬ 1899 роц≥ була опубл≥кована ≥нформац≥¤ про стан медицини у сагайц≥в. ¬же тод≥ њх методи вважалис¤, мТ¤ко кажучи, дивними. ƒл¤ прикладу в≥зьмемо найц≥кав≥ш≥:

1) —кладн≥ пологи. ѕологи значно полегшуютьс¤, ¤кщо поперек спини покласти ц≥лу зм≥њну шк≥ру, знайдену в степу або на гор≥.

2) ”кус руки або ноги собакою. ¬ил≥ковуЇтьс¤ так: стара бере наперсток ≥, тримаючи його 3 пальц¤ми, пригортаЇ трич≥ до хворого м≥сц¤ ≥ промовл¤Ї: Ђо, собако, в≥зьми свою гидоту, в≥двол≥чи своЇ злод≥¤нн¤, та не ниЇ с≥Ї м≥сце ≥ та не болить н≥¤к!ї. ѕот≥м поранене м≥сце загоюЇтьс¤.

3) зубний б≥ль. ¬≥н проходить завд¤ки триманню на зубах диму крепкого тютюну або спирту.

4)  ашель. ѕроти кашлю кур¤ть тютюн.

5) Ѕезсонн¤. якщо перед в≥дходом до сну уважно подивитись на холодну воду в ковш≥ або на дьоготь в в≥др≥, або в п≥чну трубу Ц безсонн¤ не буде.

6) Ѕ≥ль у горл≥.вона проходить, ¤кщо на н≥ч до горла привТ¤зати чулок, перевернувши його п≥дошвою до горла.

7)„ервон≥ пТ¤тна на т≥л≥. ÷≥ пТ¤тна коли людина ≥х розчухаЇ, чорн≥ють.њх видал¤ють не торкаючись, приговорюючи: хай п≥дуть вони зв≥дси ≥ будуть краще на хребт≥ жовтого кон¤ або на хвост≥ куцоњ кобили, не носившоњ н≥коли жеребен¤т, або на великих груд¤х маленьких д≥вчат!ї.

“ак≥ дивн≥ рецепти колись вважались сагайц¤ми ефективними.